ЛЮБІ ДРУЗІ

    Любі друзі! Вітаю вас на власному сайті – сайті Івана Денисенка. На одній із сторінок сайту написано: сила - в єднанні. Хоча зовні відрізняюсь дуже моцною статурою, саме в поєднанні майстерності художника та музиканта моя сила. Малювати розпочав з трьох років. Одразу і все підряд. Батьки схопилися за голову і почали шукати художню школу. Щоправда, спочатку була звичайна, в якій вчителі забажали відправити мене до виправної колоніі з першого класу. Не тому, що не хотів вчитися, а тому, що елементарно не хотіли вчити. Така собі ‘‘ совкова ’’ школа для недоумків. Дякую Господу Богу і моїм батькам за те, що нормальну школу вони мені таки знайшли ( ДХСШ ім. Т.Г.Шевченка ). Слава тобі, рідна школо ! Дякую вчителям – Золотову, Животкову, Кравченко, Враговій, Авраменко, Надіі Дмитрівні та всім іншим. Школа плавно перейшла в художню Академію ( НАОМА ), де я навчався живопису графіці у видатних педагогів – панів Чебикіна, Шості, Гончаренка та Мельничука в майстерні професора Забашти, а іншим наукам у панів Михайлюка, Кокуна та інших. Саме в Академії керівник студентського хору Мальцев відшукав та розвинув в мені талант співака. Згодом Мальцев запросив мене до хорової капели НАН України, що носить назву ‘‘ Золоті Ворота ’’. А студенти Сергій Топор та Олександр Шевчук допомогли мені зрозуміти сенс мого існування – грати рок та блюз в блюз-барі ‘‘ Рег-Тайм’’ тa інших відповідних закладах. Життя сповнене сюрпризів: я був і аспірантом, був актором, співаком та художником. Але зараз я з рок-н-роллом, надіюсь, разом з вами. Зустрінемось на концертах!